3. Нова доба та Україна. Давня та нова українська література (8-9 клас)
Кінець
XV
–
початок XVIII
ст.
Історії
України цього періоду присвячена подіям, явищам та процесам
української ранньомодерної історії – від кінця XV
до кінця XVIII
ст. Комплексним показником рівня історичної освіти є історична компетентність
учнів, тобто здатність пізнавати минуле, заснована на знаннях, ціннісних
орієнтирах і досвіді, набутих під час навчання. У
8 класі головним завданням
є надання знань про
соціально-економічні, політичні, культурно-духовні явища і процеси на території
України; формувати цілісне уявлення
про період від кінця XV
ст. до кінця XVIII
ст.
На
рубежі між середньовіччям та новими часами в історії України знаковим явищем
стала Люблінська унія 1569 р. між Великим князівством Литовським і Королівством
Польським, з’являється нова суспільна сила — козацтво. Після Люблінської
унії більша частина українських земель об’єдналася політично в межах Речі
Посполитої. Це сприяло інтегруванню України в політичний, економічний та
культурний простір Європи.
Берестейська церковна унія сприяла появі нової церкви на теренах
українських земель – греко – католицької, появі нового напрямку літератури - полемістичної та виникнення нових
навчальних закладів.
У
XVII -
XVIII столітті
великою подією стала Національно – визвольна війна 1648 – 1657 років та «Доба
Руїни».
Події
цього періоду історії яскраво відображені в українській літературі. Це розділи:
«Українські народні думи», «Усна народна творчість, «Українські історичні
пісні»; теми: українські народні
думи, «Маруся Богуславка», українські історичні пісні «Чи не той то Хміль», «Ой
Морозе, Морозенку».
Здобувачі освіти на уроках історії та української літератури усвідомлюють, що любов до вітчизни – одна з найбільших людських чеснот, розуміють значення і функції пісні в житті українського народу; знають історичні відомості про часи, змальовані в піснях ; розповідають про національних героїв, яких змальовано в них, розуміють роль лицарів-оборонців рідної землі від іноземних загарбників.
Кінець ХVІІІ
- початок ХІХ ст.
Історія
України у ХІХ столітті
покликана розкрити
вир подій, явищ і процесів, що
відбувалися на українських землях упродовж «довгого» ХІХ століття, сформувати в
учнів знання та розуміння особливостей розвитку України у складі Російської й
Австрійської (Австро-Угорської) імперій, проявів модернізації та їхнього впливу
на соціально-економічне, політичне, культурне і повсякденне життя населення
України. ХІХ століття – це час входження українських територій до складу
Російської імперії, існування козацьких формувань після ліквідації Запорозької
Січі (Задунайська січ, Азовське козацьке військо, Чорноморське / Кубанське
козацьке військо), час початку індустріальної революції в Україні, діяльності
осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства. Це
доба найбільших соціальних виступів першої половини ХІХ століття: селянські
виступи під проводом Устима Кармелюка на Поділлі, повстання військових
поселенців на Харківщині, селянські рухи «Київська козаччина» і «Похід у Таврію
за волею». Це доба утворення перших українських політичних партій, це перша
російська революція 1905–1907 років, впровадження загального виборчого права в
Австро-Угорській імперії, створення українських національно-культурних і
військово-спортивних організацій, період проведення аграрної реформи Петра
Столипіна.
Яскравим
доповненням до вивчення історії України цього періоду є міжпредметні зв’язки з
українською літературою. Так, при вивчення
теми «Початок національного відродження на українських землях» можна
використовувати розділ «Українська література доби Ренесансу і доби
Бароко», тема: «Історія Русів»,
розділ: «Нова українська література» , тема: «Іван Котляревський «Енеїда»,
«Наталка Полтавка»; розділ: «Література українського романтизму», де учень
розуміє зв'язок між ідеями Просвітництва, романтизмом та діяльність осередків
національного відродження в Наддніпрянській Україні. Розділ: «Тема
жіночої долі у творчості Тараса Шевченка»,
тема: «Катерина»,
«Наймичка», «У нашім раї на землі…» можна використовувати при проведенні
практичного заняття з теми «Тарас Шевченко та українській національний рух».
Таким чином, в учнів розвивається
вміння шанобливого ставлення до жінки в усіх її іпостасях
(жінка-мати, жінка-кохана), усвідомлення того , що жінка – уособлення краси на
Землі.
Одним з
учасників Кирило – Мефодіївського товариства був письменник, педагог, професор
Пантелеймон Куліш. Саме його творчості присвячений розділ: «Пантелеймон Куліш
«Чорна рада», де
учні усвідомлюють значення ініціативності, наполегливості
й працьовитості для досягнення поставленої мети, розуміють важливість прагнення
до справедливості, лицарства, щирості, вірності почуттю й обов’язку.
А в розділі: «Українська поезія другої половини ХІХ ст.», тема: «Українська поезія другої половини ХІХ ст.» вивчається творчість Івана Франка, Лесі Українки.
Розуміння поезії як сповіді душі, вияву найсокровенніших думок і почуттів людини, протиставлення поезії та бездуховності, можна використовувати при вивченні теми «Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ – на початку ХХ століття».